Кодеин напиток Lean (лин) Королёв

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Итак, я двинулся к месту, где этот делец обычно тусует. Мой дух волновался от предстоящего веселья. Встреча с ним была почти как свидание с девушкой, только на этот раз я обрадовался бы более своей плотице. Чертовский колесико, которое даст мне волшебное путешествие в глубины сознания.

Станция метро была переполнена, такая же суета, как внутри моей головы. Люди толпились, как муравьи на кусочке сахара. Понятия не имею, как я выжил в этой толпе, но в один прекрасный момент я оказался на месте встречи.

Вот он, мой герой! Да, это был именно он – мой делец. Он подошел ко мне, медленно вытянув руку и передал мне свои закладки. Ко мне вернулось ощущение полной жизни, я чувствовал, как кровь в жилах бурлит и готова к неистовству. Я заплатил ему и двинулся в путь.

Пришедши в библиотеку, я нашел уютное местечко в глубине помещения, где мог спокойно расправиться со своими новыми приобретениями. Открыл книгу, где были самые интересные стихи, и засунул туда парочку закладок – моих закладок. Ритмичные строки и слова стали казаться такими же живыми, как и мои мысли в наркотическом опьянении. Я погрузился в свое собственное пространство, где никто не смог бы меня остановить. Знаете, я чувствовал, что между строки просачивается моя собственная жизнь, и каждая строчка оправдывала мое существование.

Эти слова, как колесико, вращались в моей голове, создавая свою собственную реальность. Я превратился в двинутого эстета, созидателя новых миров и искателя истины. В этом состоянии, я мог забыть о наркотическом опьянении и просто наслаждаться красотой слов, которые живут на страницах книг.

Погруженный в свои мысли и смеси, я был на грани безумия и гениальности. И когда я закончил свое чтиво, я понял, что сила сосредоточения, связанная с наркотиками, это не просто пустая фраза. Это ощущение погружения внутрь себя, поглощение тебя полностью и потрясающий контроль над своим сознанием.

Но как это часто бывает, все хорошее когда-нибудь заканчивается. Я вернулся к реальности с головой, когда услышал голоса охранников библиотеки. Их шаги стали все более громкими, а меня одолевала паника. Я схватил свои закладки и выбежал из здания, как будто за мной гнались собаки.

Я споткнулся, чувствуя, что силы покидают меня, но смог выбраться из этой жадной клещи, оставив мусора позади. Ширка, закладки и наркотическое опьянение исчезли, но память о том эйфорическом состоянии останется со мной навсегда.

Так что, парни, не бойтесь этих колесиков и закладок, если вы готовы погрузиться в мир, который никогда не знает границ. Но помните, что это всего лишь кратковременный побег от реальности. Не забывайте о важном - быть двинутым иногда может быть опасно...